Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/833

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

829

Книга Еклезіястова 9, 10

 9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї,— бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти!

 10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости!

Життя наше залежне від ча́су й наго́ди

 11 Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!

 12 Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!

Пого́рджується мудрість бідного

 13 Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

 14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу.

 15 Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну!

 16 І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

 17 Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими.

 18 Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.

Буває глупо́та, на великих висо́тах поставлена

10 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

 2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

 3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця[1] бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

 4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

 5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

  1. У Біблії „серце“ часто визначає „розум“.