833
Пісня над піснями 1, 2
і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
2 „Я — саро́нська троя́нда, я доли́нна ліле́я!
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!..
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
