Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/842

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

838

Пісня над піснями 6, 7

 11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

 12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

Іще про красу́ молодої

7 „Верни́ся, вернись, Суламі́тко! Вернися, вернися, — нехай ми на тебе нади́вимось!“ „Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на та́нець військо́вий?“

 2 „Хороші які стали ноги твої в черевичках, князі́вно моя́! Заокру́глення сте́гон твоїх — мов намисто, руками мисте́цькими ви́точене!

 3 Твоє лоно — немов круглото́чена чаша, в якій не забра́кне вина запашно́го! Твій живіт — сніп пшениці, ото́чений тими ліле́ями!

 4 Два пе́рса твої — немов двоє сарня́ток близня́т!

 5 Твоя шия — як ба́шта із кости слоно́вої, твої очі — озе́рця в Хешбо́ні при брамі того Бат-Рабі́му, в тебе ніс — немов башта лива́нська, що ди́виться все в бік Дама́ску!

 6 Голі́вка твоя на тобі — мов Карме́л, а коса́ на голі́вці твоїй — немов пу́рпур, — поло́нений цар тими ку́черями!

 7 Яка ти прекрасна й приємна яка, о любов в розко́шах!

 8 Став подібний до па́льми твій стан, твої ж пе́рса — до грон виногра́дних!

 9 Я поду́мав: ви́беруся на цю па́льму, схоплю́ся за ві́ття її, — і нехай стануть пе́рса твої, немов виноградні ті грона, а па́хощ диха́ння твого — як яблука!“

Молода кличе молодого

 10 „А у́ста твої — як найліпше вино: просту́є воно до мого коханого, чинить промо́вистими й уста сплячих!

 11 Я належу своєму коханому, а його пожада́ння — до мене!

 12 Ходи ж, мій коханий, та ви́йдемо в поле, переночу́ємо в се́лах!

 13 Устанемо рано, й ходім у сади - виногради, поди́вимося, чи зацвів виноград, чи квітки́ розцвіли́сь, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли? Там любов свою тобі дам!

 14 Видадуть пах мандраго́ри,[1] при наших же вхо́дах — всіля́кі коштовні плоди́,

  1. Мандрагора — рослина з роду пасльонових, її яблучка звуться „яблучка кохання“, — їх уживали, як чари на кохання. Пор. 1М. 30. 14.