Ця сторінка вичитана
Зi збiрки «Українськi поети-романтики»
141
Хвиле, хвиле, буйна хвиле,
Удар мене в груди:
Мені гірко жить на світі,
Чи не легше буде!
Покотилась буйна хвиля
На жовтий пісочок;
Де ти, милий, чорнобривий,
Сизий голубочок!
2
Прийди прижмись, моя мила,
Та до мого серця;
Болить воно від кохання,
Так чи не минеться.
Прийди схили головоньку
На білії груди,
Тоді взнаєш, моя мила,
Як там серце любе.
Цілуй, цілуй мене в серце
Своїми устами,
Так почуєш, як те горе
Стука молотками.
Ой Боже мій, о Боже мій!
Де те серце діти?
Ох, прийдеться з таким серцем
На той світ забігти.
3
Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!
В лузі не гудіте!
Моє горе лягло спати,
Так не розбудіте.
Ох, заснуло воно в серці,
Як в норі гадюка;