Та не вдало ся на Руси
Всїх з Римом злучити.
Галицьку Русь вже Ядвіґа
В Угрів відобрала,
І до Польщі прилучила,
Щоб могутньов стала.
В тім Витовт брат дістав Литву,
Однак був підданим, —
Хоч старав ся безуспішно
Бути самовладним.
Та не вдалось відлучити
Нї йому, нї иньшим.
Ще тїснїйше з'єдинились
В Союзї Люблинськім.
Рід Ягайла вимирав вже,
Й Жиґмонт був бездїтний,
Тож спасенє Польщі було
Тільки в злуцї Литви.
В роцї тисячу і пятьсот
Шістьдесять девятім,
Князь Острогський, Радавило
І инших богато
Підписали у Люблинї,
До злуки пристали,
Рівні права застерегли
(Та їх не дістали).
По унїї, між селянством
Кріпацтво завели,
Міста руські і литовські
В польські заміняли.
У церковних й сьвітських справах,
Змінилось премного:
Шляхта руська латинщилась,
Відрікалась свого.
