Сторінка:Yurko Shkvarok.Istoriya Ukrajiny-Rusy virshamy.djvu/36

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
 —  34  — 


Його словом скріпляєть ся
Сей розвій до нинї.
В тисяч вісїм сот сорок осьмім
Конституцію дано,
А в кілька день (в третім маю),
Панщину знесено.
Стало легше тепер жити
Руському народу,
Щоб в просьвітї взмагати ся,
Заснували “Раду”.
Вже небавом виходила
“Галицькая Зоря”,
І товариство “Матиця”
Несли лїк на горя....
Без зрадників й тут не було,
Що своє кидали
І московським наганячам
Нарід продавали.
Та не вмер дух український.
Дїло раз зачате,
Народовцї, як Качала
Вміли придержати.
Дух просьвітний взяв розміри
По всїй Українї:
За кордоном, в Галичинї
І на Буковинї.

 

 
БУКОВИНА.
 

Буковина з давен давна
Нїм під Татар впала,
Була руська, пізнїйше 'ї
Румунїя взяла.