Стояла я і слухала весну…

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стояла я і слухала весну,
     Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну,
     То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
     Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
     Те, що давно мені співали мрії.



Вірш Лесі Українки з циклу «Мелодії», датованого 1894 р.