Струни/1/Бандура

Струни. Том 1
під ред. Богдан Лепкий
Бандура (Амвросій Метлинський)

Бандура.

Кому співати цю співанку,
Як не тобі родокоханку?

Та чи тож ви, братця, коли-небудь чули
Старого, сідого козака-співаку?
Його спомянімо, зробім йому дяку,
Бо якії чули, й ті його забули.

Чи про гетьмана, чи про гайдамаку
Дідусь заспіває, в бандуру заграє, —
Голосить бандура, стогне, оживає:
Жаль візьме дитину, жаль візьме бурлаку!

Гомонить народом, вітром пісня виє,
І ллється сльозами, і вороном кряче,
Мов та дівчинонька, жалібненько плаче...

В людей сльози ллються, серце важко ниє.
Та деж ти дівався, старенький співаче?
Ой, заспівай нам про життя козаче!