Струни/1/Бандура

◀ Амвросій Метлинський

Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Бандура (Амвросій Метлинський)

Буря ▶

Бандура.

 Кому співати цю співанку,
 Як не тобі родокоханку?

Та чи тож ви, братця, коли-небудь чули
Старого, сідого козака-співаку?
Його спомянімо, зробім йому дяку,
Бо якії чули, й ті його забули.

 Чи про гетьмана, чи про гайдамаку
 Дідусь заспіває, в бандуру заграє, —
 Голосить бандура, стогне, оживає:
 Жаль візьме дитину, жаль візьме бурлаку!

Гомонить народом, вітром пісня виє,
І ллється сльозами, і вороном кряче,
Мов та дівчинонька, жалібненько плаче...

 В людей сльози ллються, серце важко ниє.
 Та деж ти дівався, старенький співаче?
 Ой, заспівай нам про життя козаче!