Струни/Том 2/Григорій Кернеренко/На чужині

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

НА ЧУЖИНІ.

 Чого це, мій краю,
 Я гірко скучаю,
Бува, як покину тебе?
 І сам я не знаю,
 Чом сльози роняю —
Щось давить, щось мучить мене!
 І тут же є люди,
 Та й сонечко всюди —
Всіх гріє, всіх вабить воно .. .
 Та тяжко у грудях,
 Хоч я і на людях, —
Та все щось мені не одно.
 Так пташка буває,
 У клітці скучає,
Хоч клітка ота й золота,
 А все виглядає,
 До дверець літає,
Про волю у сонця пита.