Струни/Том 2/Уляна Кравченко

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

УЛЯНА КРАВЧЕНКО.
(Псевдонім Юлія Шнайдер)

Уроджена 1862. року в Миколаєві, жидачівського повіту, в Галичині, де її батько був комісаром. Своячка поета Миколи Устіяновича, винесла з дому деякі літературні традиції. По скінченню учительської семинарії, була учителькою в Біберці, Стоках, а від 1884. року у Василіанськім дівочім інституті у Львові. 1886. року віддалася за учителя Німентовського і разом з ним учителювала в Сільці, дрогобицького повіту.

Писати стала 1881. р. („Калитка“), 1883. р. видрукувала деякі вірші в „Зорі“ і звернула ними увагу галицького громадянства. 1885. року видав Євген Олесницький її першу збірку „Prima vera“ у своїй бібліотеці. 1891. вийшла друга збірка „На новий шлях“. З тої пори друкує Уляна Кравченко свої твори у всяких часописях і альманахах, — стає одною з відомих жінок-письменниць.

В її творах, крім особистих переживань, приходять до слова громадянські мотиви, вона скрізь закликає своїх братів і сестер до праці над освітою і до визвольної боротьби, — романтична ідеалістка стає на службу реального життя під диктатом духа часу й політичних умов, як багато наших письменниць, котрих представницею у Галичині була пок. Н. Кобринська. Син її Юрій Німентовський, талановитий маляр і письменник, погиб у великій війні, і втрата ця тяжко діткнула шановну письменницю.

 Література: О. Огоновський. Історія літератури. „Вік“, т. І. „Українська Муза“, стор. 507. С. Єфремов. Історія українського письменства, стор. 401 — 405.