Струни/1/Вмер козак, юнак бездольний

Струни. Том 1
під ред. Богдан Лепкий
Вмер козак, юнак бездольний (Василь Мова)

* *
*

Вмер козак, юнак бездольний
Кинув білий світ,
Та зоставив братам вільним
Щирий заповіт:

Коли схочуть вас на муки
Вислать на чужину,
Не давайтесь живцем в руки,
Бийтесь до загину!

Бо стократно краще вмерти
З руки махамета,
А ніж ждати в тузі смерти
В північних заметах.

Смерть за волі оборону
Буде вчинком мести, —
Вість про неї піде в люди
Й викличе протести.

І западе в живі серця
За правду обида,
До жорстоких катів мерця
Сплодиться огида.

І научить глухих чути
І сліпих прозріти,
Розохотить давні пута
З ніг народніх здіти.

Колиж дасись живцем в руки
На тяжке заслання,
Оддасись на тяжкі муки
Й безвістне конання.

І умреш ти в самотині,
Сам один умреш ти,
Позабутий на Вкраїні
Змучений до решти.

І не знатиме громада,
Що ти згинув марно,
Кати тільки будуть раді,
Що вбили безкарно.

І про злочинство враже
Хіба по столітку
Крадькома історик скаже
Котам на взамітку.