Струни/1/В ясну ніч

Для інших версій цієї роботи див. В ясну ніч.

Струни. Том 1
під ред. Богдан Лепкий
В ясну ніч (Олександр Кониський)

В ясну ніч.

В ясну ніч у садок
Вже не вийде вона,
Не пригорне мене
Не підставить чола
Під горячії губи мої!...

Не прониже мене
Її погляд палкий
І на серці на дні
Не загоїть ніхто
Превеликії рани мої.

Зрозуміла вона,
На всім світі одна,
Міг недуг і печаль
І пекельний той жаль,
Що по вік не покине мене.

Мою скорб і нудьгу
Розділяла вона,
І коханням своїм
Скільки раз, о свята,
Життя новевливала в мене!

А тепер? Ні, не жди!
Ти не прийдеш сюди...
Серце, змовкни, моє,
Старих ран не буди!