Перейти до вмісту

Струни/1/Грішник

Матеріал з Вікіджерел
Струни. Том 1
під ред. Богдан Лепкий

Грішник (Євген Гребінка)
• Інші версії цієї роботи див. Грішник
ГРІШНИК.

В далекій стороні, в якій, про те не знаю,
Мабуть в Німеччині, а може і в Китаю,
 Хтось разом оженивсь на трьох жінках.

 Загомонів народ, почувши гріх великий,

 Жінки голосять так, що страх:
 «Глянь, що то коять чоловіки!
 Як їм по три нас можна брать,
Так хай позволять нам держать їх хоть по пять».
Гвалтують, сказано, на вспряжки цокотухи. —
Ось сяя вісточка і до царя дійшла,
 А цар був, мабуть, не макуха,
Розлютувався він, і злість його взяла́.
«О! почекайте лиш, не буде в вас охоти
 За живота чортам служить!»
Цар грізно загукав і люльку став палить,
І в люльку пхав огонь і люлька гасла в роті,
А далі схаменувсь, за радою післав.
 Як слідує в празничному наряді
Пред очи ца́рськії совіт вельможний став.
Цар двічі кашлянув, рукою вус розгладив
 І річ таку премудрую сказав:
«Пребеззаконія на світі завелися,
 А гірше що в моїй землі!
 Мені до уст сьогодня донесли —
Один паливода (і цар перехрестився)
 На трьох жінках оженився.
Щоб царству цілому за його не терпить
 Біди від праведного неба,
 Його нам осудити треба
 І смерть страшну йому зробить.
 Хай царству усьому в науку
 Він витерпить такую муку,
Щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх.
Крий Боже, щоб над ним хто з нас змилосердився!
Щоб луснув я, щоб я до вечера сказився,
Коли не поведу на шибеницю всіх!»
 Як річ таку суддя дослухав,
Низенько поклонивсь, потилицю почухав,
І ну з підсудками про діло мизкувать,
Над ним моро́чились трохи не тиждень цілий,
І тільки що пили, а мало, кажуть, їли,
 І так між себе присудили,
Щоб грішнику тому всіх трьох жінок віддать:
 Народ сміявсь і всі були в заботах,
 Що раду перевіша цар,
Аж завтра дивляться, а та погана твар,
Той грішник сам себе повісив на воротах.