Перейти до вмісту

Струни/1/Лиха доля

Матеріал з Вікіджерел
Лиха доля.

Ох! ти доле, лиха доле,
 Гадино їдлива.
Переїлась моє щастє —
 Гіренька годино!

Запустилась в мою душу
 Журбу і розпуку.
Учинилась мому серцю
 З гараздом розлуку.

Ой, місясю, місяченьку,
 Тихенько думаєш;
Моєй тяжкой недоленьки
 Ти певно не знаєш!

Ой не знаєш, ой не знаєш
 І не будеш, знати:
Як то тяжко сиротинці
 В світі погибати!

Сам не знаєш, ні сестричка
 Звіздонька не скаже:
Як то гірко, сли недоля
 Милий світ завяже!

Тобі хиба тілько смутку,
 Що хмара насуне;
А радощів з зіроньками
 Змежи вас не труне.

А мені ось на сім світі
 Своє серце їсти:
Бо з недалев боротися,
 Як під воду плисти.

Десь за морем, за горами
 Мій гаразд здрімався;
Десь з безвістий, темних лісів
 Мій смуток пригнався.

Ой пригнався, тай вороном
 Надо мнов літає;
Бє ми серце тяжким крилом,
 Радість розбиває.

Вчора вечір чорна хмара
 Мені говорила:
«Чудуєшся, побратиме,
 Деся доля діла?

Твоя доля, то я була —
 Я тя не минаю:
Вкривалам тя чорнов мраков
 І тепер вкриваю.

І над гробом твоїм мраки
 Ще мої повиснуть!» —
Така доля та нехай ї
 Ясні громи тріснуть.