Струни/1/Микола Устіянович
| ◀ Думка | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Микола Устіянович |
Осінь ▶ |
|
|
Родився 1811 р. в Миколаєві над Дністром, де батько його, Леонтій був бурмистром. Школи, гімназію та університет кінчив у Львові. В духовній семінарії у Львові познайомився з Шашкевичом, перенявся його ідеями і став писати доволі гарною, як на ті часи, українською мовою. Перший друкований його вірш це: «Сльози на гробі Гарасевича». В 1838 став адміністратором парохії у Волкові, недалеко Львова. Звідси перенісся до Славська, Стрийського повіту. 1848 брав участь у зїзді «Руських учених» і заснував літературне товаріство «Матицю руську». 7 місяців редагував «Галичо-рускій Вѣстник». Року 1861 був вибраний соймовим послом. Умер 1885 р. Написав кількадесять поезій і кілька повістий. «Месть верховинця» і «Страстний четвер» до нині не втратили своєї вартости. У політичнім життю не був такий прямолінійний як Шашкевич, наближався до галицьких консерватистів, звідки недалека дорога була до москвофільського табору. Його син, Корнило, був відомим у Галичині малярем і поетом.
Твори видані в «Руській Письменности», т. III., Львів, 1906.