Струни/1/Ой відси гора
| ◀ Чи це тая криниченька | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Ой відси гора |
Одна гора високая ▶ |
|
Ой відси гора.
Ой відси гора, відси другая,
Межи тими гороньками ясная зоря.
Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду ішла.
А я за нею, як за зорою,
Сивим, сивим кониченьком понад водою.
«Дівчино моя, напій ми коня!»
«Не напою, бо ся бою, бом ще не твоя.
Як буду твоя, напою і два,
З студеної криниченьки, з нового відра».