Струни/1/Поклін
| ◀ Нічліг | Струни. Том 1 під ред. Богдан Лепкий Поклін (Осип-Юрій Федькович) |
Сестра ▶ |
|
Поклін.
Співанка.
Гей по горі, по високій тройзіль постелив ся;
з України до дівчини козак поклонив ся.
Поклонив ся козаченко з коня вороного:
Нагадай си моя мила мене молодого.
А в неділю рано, рано дівча ся вмивало,
Тай русою та косою личенько втерало,
Утерало біле личко, утерало брови:
Немаж мого миленького, нема вже розмови.
Не плач мила, не плач серце, не плач чорні очи,
Ой, маюж я розмовоньку аж до пізна зночи,
Ой, маюж я розмовоньку, ой маюж я милу:
Висипано надо мною високу могилу.