Сумний Святий вечір

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сумний Святий вечір в сорок шестім році: По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері мати з діточками, Замість мали вечеряти та й облилися сльозами.

Мати гірко плаче, а діти питають: - Мамо, мамо, де наш тато, чом не вечеряють?

- Тато на чужині, в далекім Сибіру, Споминають Святий вечір в нашій славній Україні.

Споминають Святий вечір і усю родину, Батька, матір, жінку й діти, й нашу неньку Україну.

Сумний Святий вечір в сорок шестім році: По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.