Темненькая нічка
Тьмою світ закрила.
На небеснім полі
Зоря ся з’явила.
А у Вифлеємі
Нині мир явився.
Люди, звеселіться,
Сам Бог народився.
Народився нині
З Марії-діви,
З пречистой, славної,
Ще й з Богородиці.
А та Матір Божа
По світу ходила.
Прийшла до багача,
На ніч ся просила.
- Пане-господарю,
Переночуй мене,
Бо темная нічка
Заходить на мене.
А той пан-господар
Не хтів ночувати,
Сказав своїм слугам
Псами наганяти.
А тії собаки
її не кусали.
Перед Матір Божу
На коліна стали.
А та Матір Божа
По світу ходила.
Прийшла до бідного,
На ніч ся просила.
- Пане-господарю,
Переночуй мене,
Бо темная нічка
Заходить на мене.
- Ой радий, я б радий
Переночувати,
Тільки я не маю
Вечероньки дати.
- А я та й не хочу
Вечероньки твої,
Тільки пусти мене
До світлоньки свої.
Чи то сонце сходить,
Чи місяць заходить,
Чи то Матір Божа
Свого сина родить.
То не сонце сходить,
Не місяць заходить,
А то Божа Матір
Йсуса Христа родить.
Якби мені знати,
Що то Мати Божа,
То пустив би її
До своєго ложа.
