Три перстені/Стріла
| ◀ Суворий вірш | Три перстені Стріла |
Спротив ▶ |
|
СТРІЛА
Подай мені лютню з каміння
холодну, мов лід і блискучу, мов сталь!
О, не кантилена осіння,
зими променистий, іскристий кришталь.
Не зайві жалі легкозмінні,
не мелений мелос, не настрій шовковий.
Хай струни, як вістря кремінні,
деруть мої пальці і гнуть аж до крови.
О, визволь від слова безсили,
розчавлю притаєну зради змію.
Напружую струни і жили,
хай пісню, мов стрілу, у серце вам вб'ю.