УГГ 1978—1982/Зверення Л. Лук'яненка до екз. Філарета

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Екзарху Київському, Галицькому і всієї України Філарету в справі майбутньої Конституції Радянського Союзу

ЗВЕРНЕННЯ

Президія Верховної Ради СРСР подала на всенародне обговорення проектної Конституції СРСР. Через те, що основна маса віруючих на Україні це православні, Ви маєте честь бути їхнім первопастирем та само собою зрозуміло, що на Вас лежить обов’язок у справі захисту прав віруючих.

Відважуючись нагадати Вам Ваші пастирські обов’язки, я хочу підкреслити, що тепер, коли опубліковано проект основного закону для всенароднього обговорення, саме час Вам, з висоти Вашого становища виявити наполегливість у захисті Вашої віруючої пастви і домагатися узаконення таких прав віруючих, які були б гідні:

 — Великого трудового вкладу віруючих в економіку країни;

 — Сучасного поняття про вартість людської особи, що властиве для демократичного суспільства та українських громадянських традицій;

 — Були б на рівні міжнароднього ухвалення про права віруючих (стаття з Загальної Декларації прав людини, пункт VII Прикінцевого акту Гельсінської наради).

З огляду на це я вважаю за свій громадський і християнський обов’язок висловити Вам свою думку у такому питанні, що видається мені надзвичайно важливим, а саме:

Стаття 34 проекту Конституції проголошує:

«Громадяни СРСР є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної надежности, статті, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять,місця проживання та інших обставин.

Рівноправність громадян СРСР забезпечується в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя».

Стаття 52 проекту Конституції оголошує:

«Громадянам СРСР гарантується свобода совісти, тобто право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи або вести атеїстичну пропаганду. Розпалювання ворожнечі і ненависти у зв’язку з релігійними віруваннями забороняється.

Церква в СРСР відокремлена від держави і школа — від церкви».

Стаття 52 проголошує право атеїстичної пропаганди і не проголошує права релігійної пропаганди.

Атеїстів вона ставить в упривілейоване становище по відношенні з віруючими. Це суперечить статті 34 проєкту Конституції, котра проголосила рівноправність громадян перед законом...

Суперечність поміж статтями 34 і 52 можна усунути двома способами: а) заборонити атеїстичну пропаганду, б) дозволити релігійну пропаганду. Заборона атеїстичної пропаганди означає звуження свободи слова і свободи обговорювання... [нечітко] будь-які вчення, а кожний справжній демократ виступає проти звуження свободи слова, — тоді залишається другий спосіб розв’язання згаданої суперечности, а саме дозвіл релігійної пропаганди.

12 грудня 1977 р.

Л. Лук’яненко

_________

Неповний текст звернення Л. Лук’яненка до Екзарха Філарета передруковуємо з українського щоденника «Свобода» (27 квітня 1978 р.).