УЗЕ/Абесінія
| ◀ Аберт | Українська загальна енцикльопедія Абесінія |
Абетка ▶ |
|
Абесінія, (також Етіопія, араб. Габеш), цісарство в Африці, прост. 900.000 км.2 і 12 міл. меш. А. могутня височина, зложена з поодиноких гірських гнізд, порозділюваних долинами рік і ярами. Поодинокі хребти доходять до 4.000 м. вис. (Рас Дашан 4620 м.). На заході і сході височини замітний стрімкий спад.
Збудована з пісковиків прикритих лявою, ціла країна належить до сточшца Нілу. Залежно від височини відрізняємо тут три кліматичні смуги: до 1800 м. смуга ночки. гаряча, тут удається бавовна, цукрова тростина, кукурудза; дальше до 2400 м. смуга уміркованого підсоння, заселена найгустіше (тут лежить столиця Адіс-Абеба), де плекають виноград; найвища смуга холодна і там випасають худобу. Заселюють А. різні народи, що знайшли в цій недоступній країні захист, а саме хаміти: аґав і фалеша, а також семіти й мурини. Релігія, населення головно християнсько-коптійська а також магометанська та поганська. Мимо багатств країни господарка слабо розвинена. Вивіз шкіри, кавчуку, кави. Одинока залізниця зі столиці до пристані Джібуті.
Завдяки свойому недоступному гірському положенню А. вдержала донині свою самостійність, але втратила морське побережися, захоплене нині Італією, Францією й Англією. Одначе самостійність А. є лишень позірна, бо А. є і була нераз під чужими впливами. В старинних віках було тут царство Акеум під грецькими й єгипетськими впливами. З Єгипту в VI. в. поширилося сюди христіянство монофізитської св. Марко,відміни. Одначе в VII.
в. після наступу войовничого магометанізму А. була ним ізольована від культурного світу. Лише в XV. в. були деякі зв’язки з Европою (Портуґалія). Тому не диво, що А. живе нині життям, яким Европа жила ще в середньовіччю. Багато первісного та своєрідного заховалося особливо з церкві,а саме в будові церков, церковному малярстві і в богослужебному знарядді. В суспільно-політ. відносинах в А. стрічаємо середньовічний февдалізм і рабовласництво. Цілковита відсталість А. заховується і далі.
За впливи над нею боряться від XIX. в. Британія, Франція й Італія. Ці три держави поділили між себе торговлю і комунікацію А.