УЗЕ/Абсолютизм

Українська загальна енцикльопедія
Абсолютизм

1935

Абсолютизм, (н. лат.) необмежена влада. В середньовіччю була державна влада слаба й обмежена правами станів, церкви та поодиноких територій. На початку „нових віків“ вона зміцнилася й стала абсолютною. Вона не визнавала нічиїх прав, які могли б їй протиставитися, зокрема ніяких політичних прав „підданих“. Запанувала майже скрізь в Европі абсолютна монархія. В літературі пропаґував її практично Макіявелі, а теоретично обосновував передусім Гобс. Абсолютизм, не мусить бути монархічний і демократія може бути абсолютна (Руссо), коли її влада є необмежена. „Освічений абсолютизм“ це назва абсолютних монархій XVIII. в., які в правлінню кермувалися, мовляв, тільки розумом, гл. Конституція.