УЗЕ/Австралія
| ◀ Австралійці | Українська загальна енцикльопедія Австралія |
Австральний ▶ |
|
Австралія. Найменша й найдальше висунена на південь частина світу, получена лише з Азією численними островами й острівцями.
Разом з островом Тасманією, Новою Гвінеєю, Н. Зеляндією, Полі-, Мікро-, і Мела-незією має 8,970.000 км2. Внаслідок слабого розчленовання береги слабо розвинені й тому мало пристаней та й ті вчасти неприступні, вчасти замкнені коралевими рафами. Більшість портів в південно східній частині краю. Ледви два більші заливи:
Карпентарія, на півночі й Австралійський на півдні. Різьба Австралії
дуже одноманітна. Переважає тут плоска рівнина заввишки 200-500 м., збудована з архейських і палеозойських скал, прикрита молодшими непофалдованими верствами — головно пустинним пісковиком. Понад нею здіймаються де-не-де поодинокі горби 1600 м. вис. Зате в сх. частині краю простягнувся здовш морського берега ланцюг старих фалдових гір, зв. Австралійські Альпи, яких вершки напівдні сягають 2240 м. Середину краю займає низина, що тягнеться впоперек через цілу Австралію.
Північна Австралія має підрівникове підсоння із зенітальними дощами. Східня частина має субтропічне південно-східнє умірковане підсоння, багата на рясні дощі, вкрита буйною ростинністю. На півдні виступає клімат з зимовими дощами. Решта Австралії, себто цілий захід і осередок, мають клімат континентальний, зовсім сухий. Тому вкрита вона степами, пустинями, або чагарником, званим скраб (scrub). Нема тут сталих рік — лише Періодичні, а навіть найбільша ріка Мерай (Murray) з Дерлінґом тратить в літі багато води внаслідок посухи, багато солоних плитких озер, найбільше Ірі (Eyre).
Австралія, давно відірвана від старого континенту, задержала давню звірню: клю- винець, кільчатка, кенґуру. Люди завезли сюди ще й кріликів, які здичіли.
Австралію відкрили портуґальці й голяндці (навіть називають її в XVI. і XVII. вв. „Нова Голяндія“), пізніше англійці, головно подорожник Кук (Cook). Середущу Австралію відкрито й пізнано в 1850-80 pp. Від 1787. р. А. була карною англійською колонією, колонізація вільними людьми збільшилася від викриття покладів золота в 1851. р. Первісне населення належить до окремої темної раси з дуже низькою культурою, займається примітивним ловецтвом та вишукуванням всякої поживи. Витиснене європейцями числить нині 100.000 голов. Решта населення майже самі англійці. Всього населення 9,300.000; воно живе головно на півд. сході, здебільшого по містах. Підставою господарки є годівля худоби, головно овець, в півд.-сх. частині процвітає рільництво (пшениця), на півн. плянтаційна господарка. Під управою є всього 5% площі; під степами, луками і пасовисками 40%, решта переважно невжитки. В продукції вибивається вівчарство. Участь Австралії в відсотках світової продукції pp. 1924—26 виносила: вовна 25, вівці 17, олово 9, худоба 3, пшениця 3.
Менше значіння має вже гірництво (головно золото), по війні розвивається тут також промисл. Залізниці довжини 48.260 км. головно на півд. сході. Вивіз 670 мільйонів ам. долярів, ввіз 770 міл. ам. долярів. Більша частина А. є союзною державою (Commonwealth of Australia) бритійської імперії, що разом із Тасманією, Папуа і Новою Гвінеєю має 8,180.000 км.2 і 6,760.000 меш. 18 Другою союзною бритійською державою є Нова Зеляндія (270.000 км.2 і 1,470.000 меш.), а крім того належать до Британії ще інші малі острови, що разом з обома союзними державами мають 8,500.000 км.2 і 8,580.000 меш. До Британії і Франції спільно належать острівці Нові Пбріди, а лише до Франції Нова Каледонія і ін., разом 35.000 км.2 і 150.000 меш.; до Голяндії належить частина Нової Ґвінеї (416.000 км.2 і 200.000 меш.); до 3. Д. А. Гаваї і ін. острівці (17.000 км.2 і 360.000 меш.); врешті мандат Японії (2.150 км.2 і 56.000 меш.). Нова столиця Кенбере (Canberry) 8.000 меш., найбільше місто-Сідней (Sydney) 1,070.000 меш.