Аґраризм, сучасна суспільно-політична течія, що намагається згуртувати біля спільної економічно-політичної програми всіх хліборобів, без різниці стану посідання, на грунті спільности їх інтересів як
продуцентів. Цей погляд нав’язує до думок т. зв. школи фізіократів, якої батьком був француз Кене (Quesnay) (1696-1774). Школа ця виходила з тієї основної думки, що справді творчою (продуктивною) клясою є лише сільські господарі, інші сусп. кляси є ялові.
І тому зусилля зорганізованого суспільства
слід скермувати насамперед на піднесення
сільського господарства. Сучасний аґраризм
має своїх представників майже скрізь, де
хліборобство грає помітнішу ролю. Аґрарні
круги намагаються створити щось в роді
міжнароднього рільничо-аґрарного союза
(„зелений Інтернаціонал“), покищо без
більшого успіху. „Міжнародня Аґрарна Комісія“
в Парижі удержує інформаційне бюро та
влаштовує що пару літ „міжнародні
хліборобські конґреси“. Аґрарні круги всіх
держав причинилися теж до заснування і
удержування коштом держав „Міжнароднього
Аґрарного Інституту“ з осідком" у Римі.
В своїй практичній економічно-політичній
роботі аґрарницькі круги зміряють головно
до митної охорони хліборобської продукції,
одначе й під цим оглядом Нема серед них
одностайної думки.
