УКБЛ/Адамцевич Євген Олександрович
| ◀ Адам | Українські кобзарі, бандуристи, лірники Адамцевич Євген Олександрович |
Адамович-Глібів ▶ |
|
Адамцевич Євген Олександрович (01.01.1904, с. Солониця Лубенського р-ну, Полтавської обл. — 20.11.1972, с. Холмівка, Бахчисарайський р-н, Крим). У дитинстві осліп. Жив у Ромни. Навчався в школі для сліпих у Києві. На бандурі вчився грати у роменського кобзаря Мусія Петровича Олексієнка. Учасник Республіканської наради кобзарів і лірників у 1939 р. У репертуарі — українські народні історичні пісні (про Байду, Морозенка, Палія, Супруна), родинно-побутові, гумористичні та сатиричні пісні, пісні літературного походження (на слова Т. Шевченка, М. Вороного, Я. Щоголева, О. Олеся, В. Чумака, Д. Загула, М. Некрасова, П.-Ж. Беранже та ін.), власні твори: «У неволі» (1941), «Дума про І. Ф. Федька» (1966), «Запорізький марш» та ін.
| Літ.: Правдюк О. Роменський кобзар Євген Адамцевич. — К., 1977; Жеплинський Б. Рапсоди України. Кобзарська енциклопедія // Берегиня, 1993, № 2 1994, № 3. |
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 3.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи..