Указ ПВР УРСР від 15.06.1959 «Про відповідальність бувших спецпоселенців за самовільне повернення їх у місця, звідки вони були виселені»

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 110/1 від 15 червня 1959 «Про відповідальність бувших спецпоселенців за самовільне повернення їх у місця, звідки вони були виселені» (1959
Президія Верховної Ради Української РСР
Про відповідальність бувших спецпоселенців за самовільне повернення їх у місця, звідки вони були виселені
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Без публікації в пресі

Emblem of the Ukrainian SSR.svg
УКАЗ
Президії Верховної Ради Української PCP
Про відповідальність бувших спецпоселенців за самовільне повернення їх у місця, звідки вони були виселені

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

Встановити, що особи, які були виселені з Української РСР на спецпоселення, і в порушення указів Президії Верховної Ради СРСР від 28 березня, 19 травня і 2 серпня 1958 року без відповідного дозволу повертаються в місця їх попереднього проживання, підлягають за вироком суду висланню на строк до трьох років.

Вислані на підставі цього Указу особи в разі самовільного повернення в місця, де їм заборонено проживати, несуть відповідальність, згідно частини четвертої статті 78 Кримінального кодексу Української РСР.


Голова Президії Верховної Ради Української РСР

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР

м. Київ

15 червня 1959 року


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).