Указ ПВР УРСР від 7.6.1946 «Про перенесення райцентрів Вербського, Озютичівського, Порицького та Седлищенського районів Волинської області»
| ←Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 червня 1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Миколаївської області» | ВВР/1947/7-8 (1946) Про перенесення райцентрів Вербського, Озютичівського, Порицького та Седлищенського районів Волинської області |
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 червня 1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв районів і населених пунктів Сталінської області»→ |
Завантажити у  •  •  • 
|
.png)
Перенести районні центри:
а) Вербського району — з села Верба в село Овадне і Вербський район, відповідно до назви його центру, надалі іменувати — Оваднівський.
б) Озютичівського району — з села Озютичі в село Затурці і Озютичівський район, відповідно до назви його центру, надалі іменувати — Затурівський.
в) Порицького району — з селища міського типу Порицьк в село Іваничі і Порицький район, відповідно до назви його центру, надалі іменувати — Іваничівський.
г) Седлищенського району — з села Седлище в село Стара Вижва, яке надалі іменувати село Стара Вижівка, і Седлищенський район, відповідно до назви його центру, іменувати — Старовижівський.
Голова Президії Верховної Ради Української РСР
Секретар Президії Верховної Ради Української РСР
м. Київ.
7 червня 1946 р.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
