Указ Президії ВР УРСР від 12.11.1959 «Про ліквідацію деяких районів Черкаської області»

Матеріал з Вікіджерел
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/36 від 12 листопада 1959 «Про ліквідацію деяких районів Черкаської області»
Президія Верховної Ради Української РСР
Київ: 1959
Про ліквідацію деяких районів Черкаської області
УКАЗ
Президії Верховної Ради Української РСР
Про ліквідацію деяких районів Черкаської області

Ліквідувати в Черкаській області:

Бабанський район, передавши його територію до складу Тальнівського і Уманського районів;

Буцький район, передавши його територію до складу Жашківського, Лисянського і Маньківського районів;

Вільшанський район, передавши його територію до складу Городищенського, Звенигородського і Шполянського районів;

Іркліївський район, передавши його територію до складу Золотоніського і Чорнобаївського районів;

Ладижинський район, передавши його територію до складу Уманського і Христинівського районів;

Златопільський район, передавши північно-західну частину району до складу Смілянського і Шполянського районів, а селище міського типу Златопіль та Андріївську, Буртівську, Дібровську, Йосипівську, Капітанівську, Листопадівську, Оситнязьку, Тишківську і Туріянську сільські Ради - до складу Новомиргородського району Кіровоградської області;

Шрамківський район, об'єднавши його з Драбівським районом. Богданівську і Капустинську сільські Ради Шрамківського району передати до складу Яготинського району Київської області.


Голова Президії Верховної Ради Української РСР

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР

м. Київ

12 листопада 1959 року


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).