Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про зміни в складі районів Одеської області»

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/8 від 21 січня 1959 «Про зміни в складі районів Одеської області» (1959
Президія Верховної Ради Української РСР
Про зміни в складі районів Одеської області
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Emblem of the Ukrainian SSR.svg
УКАЗ
Президії Верховної Ради Української PCP
Про зміни в складі районів Одеської області

Ліквідувати в Одеській області:

Андрієво-Іванівський район, передавши його територію до складу Миколаївського району;

Жовтневий район, передавши його територію до складу Березівського, Цебриківського і Ширяївського районів;

Тузлівський район, передавши його територію до складу Білгород-Дністровського, Саратського і Татарбунарського районів;

Перенести районний центр Суворовського району з села Суворове в місто Ізмаїл і перейменувати Суворовський район на Ізмаїльський.

Передати Багатянську, Бросківську, Лощинівську, Новонекрасівську, Озерненську, Саф'янівську і Старонекрасівську сільські Ради, підпорядковані Ізмаїльській міській Раді, до складу Ізмаїльського району.


Голова Президії Верховної Ради Української РСР

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР

м. Київ

21 січня 1959 року


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).