Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.9.1945 «Про присвоєння почесного звання Заслуженого лікаря УРСР»

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВВР/1946/9-10 (1945
Президія Верховної Ради Української РСР
Про присвоєння почесного звання Заслуженого лікаря УРСР
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Відомості Верховної Ради УРСР, 1946, № 9–10, с. 3
Emblem of the Ukrainian SSR (1937-1949).png
УКАЗ
Президії Верховної Ради УРСР
Про присвоєння почесного звання Заслуженого лікаря УРСР

За видатні заслуги в області охорони народного здоров'я присвоїти почесне звання Заслуженого лікаря УРСР:

Бенієву Якову Степановичу — лікарю-терапевту, директору клініки Київського медичного інституту.

Буровій Марії Дмитрівні — лікарю-акушеру-гінекологу, начальнику відділу рододопомоги Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР.

Мельніку Леонтію Дмитровичу — лікарю-акушеру-гінекологу, професору Київського медичного інституту.

Хмелевському Володимиру Миколайовичу — лікарю-акушеру-гінекологу, доценту акушерсько-гінекологічної кафедри Київського медичного інституту.


Голова Президії Верховної Ради УРСР

Секретар Президії Верховної Ради УРСР

м. Київ,
1 вересня 1945 року.



Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).