Украінська Муза/11/Конвалія

◀ Ой, не сійтесь сніги

Украінська Муза Випуск 11 під ред. Олекси Коваленка Конвалія (Олександр Олесь)

Чари ночі ▶

• Інші версії цієї роботи див. Конвалія

Київ: друкарня Барського, 1908

Конвалія.

Очі роскрила конвалія біла,
І в дивуванні застигла, зомліла…
Бо біля неї не трави шептались,

Бо по-над нею не віти гойдались —
Мовчки кімната пустельна сіріла…
 „Де ж тії пестощі вітру летючого,
 Де ж тії квітоньки гаю пахучого,
 Де ж тії ночі сріблясті, блакитні,
 Де ж тії ранки рожеві, привітні,
 Де ж тії усміхи сонця блискучого?!“
О, не одна, ти не в рідній оселі,
Квітко! — Прокинувсь і я у пустелі!
Марив: мене окружатимуть люди, —
Глянув — чорніють, сіріють усюди
Ворони, змії, та з каменю скелі.

 

---