Україна в міжнародних відносинах/1/Анабаптисти

◀ Американська Руська Народна Рада

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 під ред. Миколи Варварцева Анабаптисти (О. А. Іваненко)

Англо-українські комітети, Українсько-британські комітети ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2009

АНАБАПТИСТИ (від грец. άναβαπτίζω – знову хрещу) – послідовники протестантської секти, які заперечували хрещення немовлят і виступали за свідоме обрання людиною християнської віри в дорослому віці. Сприймаючи передусім Новий Заповіт, вони розглядали Старий лише як доповнення до нього. Від 1519 рух А. розгорнувся у Швейцарії, звідки поширився на Західну та Центральну Європу. Під проводом Т. Мюнцера А. брали участь у Селянській війні в Німеччині 1524 – 25. Протягом 1534 – 35 А. утримували владу в м. Мюнстері (Північна Німеччина), де провели ряд зрівнювальних заходів, спрямованих на побудову в місті “небесного Єрусалиму”. Після розгрому Мюнстерської комуни в 1535 радикальний напрям руху А. пішов на спад, в А. общинах почали переважати ­пацифістські ідеї. На запереченні войовничого характеру програми діяльності А. базувалися ідеї Менно Сімонса (Нідерланди), звідки пішла назва секти менонітів. Їх віровчення базувалось на принципах відмови від застосування сили у боротьбі зі злом, військової служби, майнового зрівняння. Унаслідок переслідувань меноніти переселялися до Північної Америки, Російської імперії. На півдні України вони з’явились 1789 і заснували свої перші вісім колоній. Поселення менонітів динамічно розвивались у Катеринославській, Херсонській, Таврійській губерніях, відіграючи важливу економічну й культурну роль у житті Південної України. Протягом 1924 – 1939 члени цієї секти масово емігрували з Радянського Союзу.

Літ.: Smith C.H. The story of the mennonites. – Newton, 1950; Смирин М.М. Народная реформация Томаса Мюнцера и Великая крестьянская война. – М., 1955; Кулинич І.М., Кривець Н.В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. – К., 1995.

О.А. Іваненко.