Україна в міжнародних відносинах/1/Барська конфедерація 1768

◀ Бароко

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 під ред. Миколи Варварцева Барська конфедерація 1768 (В. А. Смолій)

“Батальйон Ріббентропа” 1941–1944 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2009

Барська конфедерація 1768 – військово-політичний союз частини польської шляхти і магнатів, опозиційно налаштованих до офіційного курсу короля Станіслава-Августа Понятовського на дотримання умов Варшавського договору 1768 та невдоволених політичним втручанням Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої. Проголошений 29 лютого у м. Бар. Формальним приводом для його створення стала ратифікація сеймом 1767-68 Варшавського договору, яким передбачалося певне послаблення конфесійних суперечностей в Речі Посполитій та врегулювання проблеми дисидентів (віровідступників, що відійшли від догм панівної релігії). Розгорнувшись (під гаслами боротьби за католицьку віру та збереження традиційних привілеїв шляхти) на території Поділля та Брацлавщини, виступ конфедератів швидко поширився по всій Правобережній Україні та інших територіях Речі Посполитої. Додатковий драматизм у розвиток подій вніс національно-визвольний рух українців – Коліївщина (1768-69). Лідери конфедерації (А. та М.Красінські, М.Пац, І.Потоцький, Ю.Сапіга, Ю.Пуласький) вели інтенсивні дипломатичні переговори з урядами Османської імперії, Франції, Австрії та деяких інших держав з метою нейтралізації політичного тиску з боку Російської імперії. Разом з тим Б.к. засвідчила розкол в середовищі польської панівної верстви. Відсутність єдності в таборі опозиціонерів, слабкість дисципліни та організаційних засад у війську конфедератів, високі контрибуції і податки на місцеве населення, що вело до підриву економіки краю, спричинили поразку руху. Незважаючи на підтримку з боку Франції, військові сили опозиції в середині 1772 були розгромлені російськими та австрійськими підрозділами, а також частинами вірного Станіславу-Августу Понятовському королівського війська. Тисячі конфедератів загинули на полі бою, багатьох з них було заслано до Сибіру, частина керівництва емігрувала за межі королівства. Найвідчутнішим політичним наслідком Б.к. став 1-й поділ Польщі 1772.

Літ.: Radom i Bar. 1767-1768. – Posnań, 1874; Konopczynski W. Konfederacja Barska. – Warszawa, 1936, t.1.; Historia Polska. – Warszawa, 1958, t.2.; Cegielski T. Das alte Reich und die erste Teilung Polens, 17681774. – Warszawa–Stutgart, 1988; Cegielski T., Kadziela L. Rozbiory Polski 1772-1793-1795. – Warszawa, 1990; Брязгунов Ю. Барська конфедерація: сигнал із минулого //Неопалима купина, 1995, №5-6.

В.А.Смолій.