Україна в міжнародних відносинах/1/Болонський університет

◀ Болгарія, Республіка Болгарія

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 під ред. Миколи Варварцева Болонський університет (М. М. Варварцев)

Боснія і Герцеговина, Республіка Боснія і Герцеговина ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2009

Болонський університет. Найстаріший в Європі вищий навчальний заклад, заснований 1088. Початок бере від Школи вільних мистецтв, де основними предметами навчання були граматика, красне писемство, складання юридичних документів. Першим відомим законодавчим актом, який гарантував університетові автономію і привілеї, стала хартія, видана 1158 імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою. За прикладом і зразком Б.у. невдовзі почали відкриватися університети в інших містах Італії та за її межами.

У середині віки Б.у. перетворився на найбільший центр вивчення права, медицини, філософії, астрономії, мистецтв. Вже у 13 ст. кількість його студентів сягнула 10 тис. Поряд з італійцями на студії у Болонью масово приїздила молодь з багатьох країн, в тому числі з українських земель Великого князівства Литовського та Польщі. В університетських студентських списках 14–17 ст. імена українців часто позначалися з додаванням слів “Ruthenus”, “Roxolanus”, “Rossicus”. Після повернення з навчання на батьківщину вони обіймали посади у шкільництві, адміністративному апараті, війську.

У різні часи в Б.у. здобували освіту Т.Тассо, А.Дюрер, М.Коперник, К.Гольдоні, інші європейські світила художньої літератури, мистецтва й науки. Тут проводили виклади й дослідження фундатор практичної медицини А.Парацельс, феноменальний знавець численних мов, кардинал Дж. Меццофанті, поет, один з перших нобелівських лауреатів Дж.Кардуччі. У Б.у. одержав звання доктора філософії і медицини українець Юрій Дрогобич (Котермак), який 1478–1482 там же читав лекції з астрономії, готував наукові праці, а 1481–1482 був обраний ректором. Чимало українських вихованців болонської “Альма матер” підтримували зв'язки з провідними діячами італійського наукового світу, зокрема з Г.Галілеєм, який певний час викладав у Б.у.

У 20 і 21 ст. університет продовжив традиційні стосунки з освітньонауковими інституціями України (Києва, Харкова та ін.). 1971 пов'язана з Б.у. болонська Академія наук обрала своїм членом-кореспондентом визначного математика, академіка АН України Ю.О.Митропольского. Нині на факультетах університету набувають знання з різних галузей природничих та суспільно-гуманітарних наук близько 70 тис. студентів.

Літ.: Bersohn M. Polacy na Uniwersytecie Bolonskim w XVI i XVII w. – Kraków, 1890–1894, t. 1–2.; Голенищев–Кутузов И.Н. Гуманізм у восточных славян (Украина и Белоруссия). – М., 1963; Нудьга Г. Перші магістри і доктори. Українські студенти в університетах Європи XIV – XVIII століть // Жовтень, 1982, №3; Pessina Longo H. Jurij Drogobyč, Georgius di Russia, rettore a Bologna nel XV secolo. – Bologna, 1988; Cazzola P. Russia–Bologna. Tre secoli di rapporti, incontri e viaggi. – Bologna, 1990; Ісаєвич Я.Д. Юрій Дрогобич. В кн.: Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці. – Львів, 1992.

М.М.Варварцев.