Україна в міжнародних відносинах/2/Інститут європейських досліджень НАН України

◀ Інститут досліджень діаспори

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Інститут європейських досліджень НАН України

Інститут з вивчення СРСР ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ІНСТИТУТ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ — науково-дослідна установа в складі Національної академії наук України. Попередня назва — Інститут східноєвропейських досліджень, створений 1992 і перейменований Постановою Президії НАН України від 30 травня 2001. З перших років тісно співпрацює зі Східноєвропейським дослідним інститутом ім. В. К. Липинського (Філадельфія, США). Основними напрямами наукових розробок інституту стали вивчення і публікація української державницької історичної та політологічної спадщини, дослідження впливів європейської політичної думки та культури в Україні. В зв'язку з уточненням назви інститутом розширено діапазон досліджень, до кола якого також ввійшло проведення фундаментальних та прикладних, у тому числі міждисциплінарних студій у галузі національно-державного будівництва, його регіональних аспектів, інтеграційних процесів на континенті, суспільно-політичних та культурних зв'язків, аналіз та прогнозування розвитку сучасних відносин України з країнами Європи, включно з Росією та іншими країнами СНД. Важливим напрямом науково-практичної діяльності інституту є сприяння у розробці теорій національності, нації та держави, політичних та конституційних теорій, політичної культурології, концептуальних засад входження України до загальноєвропейського простору.

Першим директором інституту був іноземний член Національної академії наук України, проф. Я. Б. Пеленський. Від листопада 2008 інститут очолює доктор історичних наук, проф. А. І. Кудряченко. Нині науковці Інституту розробляють теми «Україна в європейському цивілізаційному просторі XXI століття: проблеми інтеграції України у світове співтовариство» та «Україна в процесі міжнародної регіональної інтеграції: геополітичні та культурно-цивілізаційні виміри». Протягом 2008–2010 співробітники інституту представляли Академію наук на 50 міжнародних конференціях.

Інститут видає індивідуальні та колективні монографії, навчальні посібники, збірники документів, здійснює публікації у профільних виданнях України і зарубіжних країн. Серед них — Вячеслав Липинський. Історикополітологоічна спадщина і сучасна Україна (1994); Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів (1995); Діалог культур. Матеріали Перших наукових читань пам'яті Дмитра Чижевського. — Кіровоград — Київ, 17–19 жовтня 1994 р. (1996); Мирні переговори між Українською державою та РСФРР 1918 р. /Збірник документів і матеріалів (1999); Політична система і громадянське суспільство: українські і європейські реалії (2007); Бульвінський А. Г. Українсько-російські взаємини 1657-1659 pp. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи (2008); Кудряченко А. І. Голодомор в Україні 1932–1933 років за документами Політичного архіву Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина (2008); Науковий збірник — Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Спецвипуск «Європейська перспектива» (2009); Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього (2009); Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості становлення, тенденції розвитку (2010).

Інститут європейських досліджень НАН України співпрацює з Канадським інститутом українських студій, Інститутом Європи та Інститутом всесвітньої історії РАН, іншими науковими установами й вищими навчальними закладами Європи і Америки.

А. І. Кудряченко.