Україна в міжнародних відносинах/2/Ірландія

◀ Іран

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Ірландія

Ісламкермен ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ІРЛАНДІЯ, Республіка Ірландія (Eire, Ireland) — держава в Північно-Західній Європі, розташована на однойменному острові. Площа — 70 273 тис. км2. Населення — 4,06 млн осіб (2007). Офіційні мови — англійська та ірландська (гельська). Столиця — м. Дублін. Глава держави — президент. Законодавчим органом є двопалатний парламент. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем'єр-міністром.

На межі нашої ери на території І. виникли перші ранньофеодальні держави. Острів став важливим місцем розвитку християнської культури. Наприкінці 12 ст. розпочалося завоювання І. англійцями. В 17 ст. країна стала першою британською колонією, а згодом — джерелом переселення ірландців за океан в Північну Америку.

В 1921 в ході національно-визвольної війни більша частина острова здобула статус домініону, інша — Північна Ірландія (шість графств Ольстеру з пробританські налаштованими протестантами) залишилася у складі Великої Британії. 1926 в І. засновано партію «Фіанна файл» («Солдати долі»), 1933 партію «Фіне гал» (Партія об'єднаної Ірландії), які склали основу партійної системи країни. Під час Другої світової війни І. дотримувалася нейтралітету. Від 1949 І. виступає як незалежна республіка. В 1955 вступила до ООН, 1973 — до Європейського Економічного Співтовариства. 1976 внаслідок посилення терористичної активності підпільної «Ірландської республіканської армії» (ІРА) в країні було запроваджено надзвичайний стан. 1977 було легалізовано політичне відгалуження ІРА — партію Шінн-фейн.

В об'єднаній Європі Ірландія перетворилася на «кельтського тигра»: швидкому економічному зростанню сприяла ліберальна інвестиційна політика та створення вільних економічних зон з розвитком високотехнологічних виробництв за участю капіталів США й Японії. В 1999 І. та Велика Британія погодилися на врегулювання проблеми Ольстера на основі розширення автономії цієї провінції у складі Великої Британії. З 1992 І. є членом ЄС, де домоглася гарантій свого нейтралітету.

У середні віки великі географічні відстані були основною перешкодою для розвитку безпосередніх зв'язків між ірландськими та українськими землями. Британське колоніальне панування в І. та перебування українських земель у складі різних імперій також не сприяли контактам між українською та ірландською культурами. Лише з 19 ст. в ході національно-визвольних змагань в І. та на українських територіях поширюються звістки про боротьбу обох народів. У 1920-х–1930-х рр. українські мігранти, які транзитом прямували до Канади та США, зупинялися в І. Після Другої світової війни тут осіли українські політичні емігранти, які підтримували зв'язки з культурницькими організаціями в Британії. На 1990-і рр. припала нова хвиля економічної еміграції з України до І.

І. одна з перших визнала Україну 31 грудня 1991. Дипломатичні стосунки між країнами були встановлені 1 квітня 1992. Від 2000 на Україні й в І. функціонують почесні консульства. Ірландський уряд розглядає Україну як чинник стабільності і безпеки в Європі та східноєвропейському просторі зокрема. Політичні взаємини між країнами будуються на рівні міністрів обох держав у межах міжнародних форумів — сесії Генеральної асамблеї ООН, ОБСЄ та ін. Встановлення контактів на вищому рівні здійснюються через консультації політичних директорів МЗС України та І. з жовтня 2002. У ході цих консультацій 7 жовтня 2002 ірландська сторона повідомила про свою принципову згоду на підписання угод: 1) Декларації про партнерство і співпрацю між Україною і І.; 2) Протоколу про консультації між Україною і І.; 3) Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна і попередження податкових ухилень. Нині І. бере участь у здійсненні наукових та освітніх проектів ЄС, які стосуються України: TACIS (Technical Assistance for the Commonwealth of Independent States), EUREKA (European Research Coordination Agency).

Загальна динаміка розвитку культурних відносин між Україною й Ірландією залишається незначною, за відсутністю конкретних програм співпраці й обмеженістю фінансових ресурсів. У листопаді 2009 у Національному університеті І. в м. Майнус за підтримки Посольства України відбулась міжнародна конференція «Голодомор в Україні та Великий голод в Ірландії: історія, оцінки та пам'ять», в якій взяли участь дослідники з України, Ірландії, Польщі, США, Канади та Великої Британії.

Літ.: Кучменко Е. М. Ірландія і ольстерська криза, пошуки шляхів її подолання у др. половині XX ст. — К., 2000; Полякова Е. Ю. Ирландия в XX веке. — М., 2002; Маккинли М. История Ирландии. — М., 2005.

К. О. Гула, А. Ю. Мартинов.