Україна в міжнародних відносинах/2/Договір між СРСР та Німеччиною про ненапад 1939 (Пакт Ріббентропа-Молотова)

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Договір між СРСР і Чехословацькою республікою про Закарпатську Україну 1945

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Договір між СРСР та Німеччиною про ненапад 1939 (Пакт Ріббентропа-Молотова)

Договір між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні взаємовідносини і співробітництво 1992 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДОГОВІР МІЖ СРСР ТА НІМЕЧЧИНОЮ ПРО НЕНАПАД 1939 («ПАКТ РІББЕНТРОПА-МОЛОТОВА») — двостороння угода, укладена в ніч з 23 на 24 серпня 1939 у Москві народним комісаром закордонних справ СРСР В. Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Й. Ріббентропом. Набула чинності з моменту її підписання. Строк її дії визначався на десять років, з автоматичним продовженням на п'ять років за умови, коли жодна зі сторін не зажадає її припинення.

Таємні переговори між сторонами розпочалися у квітні 1939. На той час Німеччина, порушивши Мюнхенську угоду 1938, окупувала Чехословаччину та Мемельську область Литви (березень 1939). У квітні 1939 Гітлер віддав наказ В. Кейтелю розробити план бліцкригу проти Польщі. Велика Британія та Франція надали гарантії Польщі й Румунії на випадок агресії проти них з боку Німеччини. Задля уникнення війни на два фронти у разі підтримки CРСР ідеї Британії та Франції щодо створення системи колективної безпеки, Гітлер наказав послу в Москві Ф. Шуленбургу негайно розпочати переговори із В. Молотовим. Йшлося про німецько-радянське зближення на ґрунті взаємної відмови від ідеологічних атак (антинацистських — у радянській пресі, антибільшовицьких — у німецькій). 20 травня 1939 відбулася перша зустріч Шуленбурга із Молотовим, під час якої з цього приводу було досягнуто повного взаєморозуміння. Водночас Молотов висунув вимогу, що перед підписанням економічної угоди доцільно укласти політичний пакт.

Після того, як англо- франко - радянські переговори у Москві (літо 1939) провалилися, просування німецько-радянських переговорів значно прискорилось. 3 серпня 1939 відбулася наступна зустріч Шуленбурга із Молотовим, що засвідчила відсутність серйозних перешкод на шляху досягнення спільних домовленостей. 19 серпня у Берліні сторони підписали торговельно-кредитну угоду, що передбачала надання Німеччиною СРСР кредиту у розмірі 200 млн. німецьких марок строком на сім років для закупівлі промислових товарів та озброєння. Водночас Радянський Союз зобов'язувався поставляти своєму партнеру сільськогосподарську продукцію й стратегічну сировину на 180 млн. марок. 23 серпня у Кремлі відбулася зустріч Ріббентропа зі Сталіним і Молотовим, що безпосередньо передувала укладанню пакту про ненапад.

Згідно з договором (сім статей), сторони мали утримуватися від агресивних дій і нападу одна на одну; у разі нападу з боку третьої держави на одну із сторін інша сторона не повинна підтримувати державу-агресора. СРСР і Німеччина зобов'язувалися не брати участі в угрупованнях держав, спрямованих проти однієї зі сторін; вирішувати всі спірні питання між собою виключно мирним шляхом і проводити спільні консультації з важливих питань міжнародної політики. Окремим таємним додатковим протоколом (чотири статті) визначалися сфери впливу між договірними сторонами у Східній і Південно-Східній Європі. До радянської сфери впливу переходили Латвія, Естонія, Фінляндія та Бессарабія; Литва визнавалася сферою впливу Німеччини; територія Польщі розподілялася між учасниками угоди по лінії річок: Нарев, Вісла, Піса, Сян.

28 вересня 1939 СРСР і Німеччина уклали у Москві двосторонній договір про дружбу і кордон, що став доповненням до пакту про ненапад. Він складався із п'яти статей і підтверджував дружні відносини між сторонами, передбачав розвиток економічної співпраці, розглядав здійснене обома сторонами переоблаштування кордонів «як надійний фундамент для подальшого розвитку дружніх відносин між своїми народами». До договору додавалися конфеденційний протокол і два таємні додаткові протоколи, а також спеціальні карти, що фіксували зміни у кордонах порівняно з демаркаційною лінією за німецько-радянським пактом про ненапад 1939, що передбачало передачу СРСР Литви в обмін на Люблінське і частину Варшавського воєводств. Пролягаючи по лінії Бугу і Сяну, нова лінія розмежування відрізала від України Холмщину, Лемківщину й Підляшшя. Сторони також взяли взаємні зобов'язання придушувати на своїх територіях будь-які виявлення опору окупаційним режимам або агітацію, спрямовану проти інтересів обох сторін, а також інформувати одна одну про заходи, що вживаються з цією метою.

Відповідно до умов пакту та договору про дружбу і кордон, до складу СРСР протягом 1939–1940 увійшли території Західної України та Західної Білорусії (включені відповідно до складу УРСР і БРСР), Естонія, Латвія, Литва, Бессарабія, Буковина, Карельський перешийок. Унаслідок цього населення СРСР зросло на 23 млн. осіб. Німеччина своєю чергою отримала у 1939–1941 від СРСР 1 млн. нафтопродуктів, 1,6 млн. т зерна, 214 тис. т фосфатів, 185 тис. т марганцевої руди, 23 тис. т хромової руди. СРСР придбав в обмін багато новітньої військової техніки, промислове устаткування, 6430 металообробних верстатів.

22 червня 1941 договір порушено нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.

З отриманням секретного додатку до пакту про ненапад його політичну й правову оцінку дано в СРСР 1989 у спеціальній постанові Другого з'їзду народних депутатів.

Літ.: Год кризиса 1938-1939. — М., 1990, т. II; Самсонов А. М. Вторая мировая война.1939-1945. — М., 1990; СССР — Германия 1939. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939 г. — Вильнюс, 1989, кн.1; Трубайчук А. Ф. 1939 год. — К., 1994; Україна: політична історія XX — початок XXІ ст. — К., 2007.

О. С. Черевко.