Україна в міжнародних відносинах/2/Економічна і соціальна рада ООН

◀ Дунайське козацьке військо

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Економічна і соціальна рада ООН

Економічні договори УНР і Української Держави з Німеччиною та Австро-Угорщиною 1918 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА ООН (ЕКОСОР) — один із головних органів Організації Об'єднаних Націй. Створена 1946. До її складу входять 54 держави-члени, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН на 3 роки із щорічним переобранням третини членів Ради. Постійні члени Ради Безпеки обираються до ЕКОСОР на кожен черговий термін.

Україна неодноразово обиралися членом ЕКОСОР (1946, 1977–79, 1989–91, 1993–95, 2002–04). У 2008–2009 вона була членом більшості функціональних комісій ЕКОСОР: Комісії з народонаселення і розвитку, Комісії з наркотичних засобів, Комісії із запобігання злочинності та карного правосуддя, Комісії сталого розвитку, Комісії соціального розвитку. Протягом 2004–2007 входила до складу Статистичної комісії. Україна також представлена у складі Комітету з програми й координації та Комітету по внесках. У жовтні 2009 її обрано членом Ради на період 2010-12 рр. Увійшовши до складу ЕКОСОР від групи східноєвропейських держав, вона і Словаччина замінили там Білорусь і Румунію. Також до складу Ради на зазначений період були обрані Аргентина, Багамські Острови, Бангладеш, Бельгія, Гана, Єгипет, Замбія, Ірак, Італія, Канада, Коморські Острови, Монголія, Руанда, Сполучені Штати Америки, Філіппіни та Чилі.

Серед основних завдань, які покладені на ЕКОСОР, — сприяння формуванню необхідних умов для економічного розвитку і соціального прогресу, підвищення рівня життя і повної зайнятості населення; сприяння міжнародній співпраці в галузі культури, освіти та охорони здоров'я; заохочення до загальної поваги і дотримання прав людини. Діяльність Ради здійснюється шляхом формування загальної стратегії, політики і пріоритетів в економічній, соціальній та суміжних галузях і контролю за їх реалізацію; розробки досліджень і підготовки доповідей з міжнародних питань у галузі культури, освіти, охорони здоров'я, прав людини; проведення всебічних оглядів політики в оперативній діяльності в рамках усієї системи ООН; координації роботи відповідних спеціалізованих установ та інститутів.

Окрім того, ЕКОСОР координує роботу 14 спеціалізованих установ ООН. З ЕКОСОР пов'язані й підзвітні йому виконавчі ради оперативних фондів і програм ООН (Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ООН, Фонд народонаселення ООН, Всесвітня продовольча програма). ЕКОСОР подає відповідні рекомендації Генеральній Асамблеї ООН.

Найвищим органом ЕКОСОР є чергова сесія, що скликається два рази на рік. Штаб-квартира Ради знаходиться в Нью-Йорку (США). При ЕКОСОР діє понад 20 постійних комісій і комітетів (з природних ресурсів, планування, розвитку, застосування досягнень науки і техніки в цілях розвитку, становища жінок, народонаселення, прав людини тощо). Зокрема, при ЕКОСОР діє п'ять регіональних економічних комісій ООН: Економічна і Соціальна комісія для Азії й Тихого океану, Економічна комісія для Африки, Економічна комісія для Європи, Економічна комісія для Західної Азії, Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну. Основним завданням цих комісій є сприяння проведенню погоджених заходів у галузі економічної співпраці країн відповідного регіону. З цією метою вони здійснюють необхідні дослідження, поширюють інформаційні й статистичні матеріали. Постійно діючими органами комісій є їх секретаріати, до складу яких входять різні комітети. На відміну від допоміжних органів ЕКОСОР, ці комісії мають ширшу компетенцію, користуються правом безпосередньо давати рекомендації державам відповідного регіону. Від часу проголошення своєї незалежності Україна була членом Комісії із соціального розвитку (1991–94, 1996–99); Комісії з питань народонаселення та розвитку (1985–92); Комісії з наркотичних засобів (1994–97); Комісії зі сталого розвитку (1995–97), Комітету з питань програми і координації.

Літ.: Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів. 1944–1961 рр. — К., 1963; Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів. 1962–1970 рр. — К., 1977; Українська РСР на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів. 1971–1975 рр. — К., 1981; Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів. 1991–1995 рр. — К., 1998, кн. 2; Віднянський С. В., Мартинов А. Ю. Україна в Організації Об'єднаних Націй: 60 років участі у розв'язанні найважливіших міжнародних проблем. — К., 2006.

І. М. Мельникова, О. М. Горенко.