Україна в міжнародних відносинах/2/Зборівська битва 1649

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Збаразька облога 1649

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Зборівська битва 1649

Зборівський договір Криму з Польщею 1649 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ЗБОРІВСЬКА БИТВА 1649. Одна з битв, що відбулася між українським військом на чолі з Б. Хмельницьким й татарським військом на чолі з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, з одного боку, та польською армією — з другого, в роки національної революції 1648-1676. Після вторгнення 30 (20) травня 1649 польських підрозділів на терени Української козацької держави україське й татарське війська перейшли в наступ і 10 липня (30 червня) оточили польську армію в Збаражі. Польський король Ян II Казимир Ваза виступив їй на допомогу і 13 (03) серпня став обозом (близько 30 тис. жовнірів і слуг, 30 гармат) на правому березі р. Стрипа (притока Дністра) біля с. Млинівці (нині село Зборівського р-ну Тернопільської обл.). Б. Хмельницький та Іслам-Гірей III виступили з частиною війська (близько 30–40 тис. українців і 20–25 тис. татар) назустріч противникові. Попереду рухалася кіннота, позаду — піхота з обозом. За задумом гетьмана й хана, татари й відбірні українські кіннотники (усього 25–30 тис. осіб) мали завдати одночасного удару по авангарду й ар'єргарду польського війська під час переправи через Стрипу, скувати його дії та, дочекавшись підходу піхоти, розгромити.

Уранці 15(05) серпня в трьох місцях біля Зборова розпочалася переправа поляків, похідна колона яких розтягнулася щонайменше на 7 км. Одержавши сигнал про переправу церковним дзвоном з міста, гетьман і хан перейшли в наступ. 10-12 тис. вояків (переважно татар) перебралися біля с. Метенів (нині село Зборівського р-ну Тернопільської обл.) на правий берег Стрипи й завдали удару по польському війську з тилу. Були знищені корогви К. Корицького, С. Вітовського та ін. Вцілілі підрозділи тікали до Зборова. В цей час авангард польського війська атакували основні сили союзників (переважно татари) й розгромили його. Увечері битва припинилася. З підходом української піхоти становище польського війська стало критичним (лише вбитими воно втратило 6-7 тис.). Ранком 16 (06) серпня українці й татари розпочали наступ на ворожий табір і Зборів (упродовж дня провели 10 штурмів). Увечері хан вступив у переговори з королем, після проведення яких наполіг на припиненні воєнних дій з боку Б. Хмельницького проти Польщі і уклав з королем договір. Б. Хмельницький змушений був погодитися з умовами цього договору.

Літ.: Fras L. Bitwa pod Zborowem w r. 1649 // Kwartalnik Historyczny, 1932, t. 46, z. 1; Грабовецький В. В. Західноукраїнські землі в період народновизвольної війни 1648–1654 рр. — К., 1972; Widacki J. Kniaż Jarema. — Katowice, 1984; Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki. — Wrocław–Warszawa– Kraków–Gdańsk–Łódź, 1988; Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990; Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Соціальнополітичний портрет. – К., 1993; Голобуцький В. Запорoзьке козацтво. — К., 1994; Грушевський М. Історія України-Руси, — К., 1995, т. 8, ч. 3; Сергійчук В. І. Армія Богдана Хмельницького. К., 1996; Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття. Воєнні дії 1648–1652 рр. — Дніпропетровськ, 1996, кн. 1; Serczyk W.A. Na płonącej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny 1648–1651. — Warszawa, 1998; Кравець М. М. Роль Запорізької Січі у визвольній боротьбі українського народу. Вінниця, 1999; Działania militarne w Polsce Południowo–Wschodniej. — Warszawa, 2000.

В. С. Степанков.