Україна в міжнародних відносинах/3/Краківський університет

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Корсунська битва 1648

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Краківський університет

«Краледворський рукопис» ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Alma Mater Jagellonica) — один з найбільших закладів вищої освіти в Польщі. Заснований 12 травня 1364 спеціальною грамотою польського короля Казимира ІІІ Великого. З часу свого заснування мав такі назви: Studium Generale, Akademia Krakowska (Краківська Академія), Szkoła Główna Koronna (Головна школа коронна), з 1817 — Яґеллонський університет. З його діяльністю пов'язані імена багатьох відомих учених, зокрема, І. Глогау, К. Гумінського, Я. Длугоша, М. Коперника, Е.-Я. Корчинського, Д. Куриловича, К. Моравського, Л. Мархлевського, Я. Потемана, Т. Сарни.

Спочатку К. у. мав три факультети — вільних мистецтв, медицини й права та 11 кафедр — вісім правознавчих, дві медичні та одна вільних мистецтв. З 1400, після відкриття факультету теології та модернізації структури, став одним з головних середньовічних навчальних закладів у Європі. Третій поділ І Речіпосполитої (1795) призвів до трансформації К. у. у звичайну гімназію.

З 19 ст. починається період «золотого віку» університету. Кількість кафедр зросла втричі: напередодні Першої світової війни їх було 97. У 1913 навчалось понад 3000 студентів. Вперше дістали право на навчання жінки.

За час існування ІІ Речіпосполитої розпочали свою діяльність дослідницький центр з педагогічних досліджень, слов'янських досліджень, факультет мистецтва, а при медичному факультеті відділ фізичного виховання.

У листопаді 1939, після німецької окупації Польщі, К.у. закрили.

Нині в університеті 15 факультетів, три з яких формують медичний колегіум: лікарський факультет, фармацевтичний факультет, факультет наук про здоров'я. Розвитку набули біотехнічні, біофізичні та біохімічні науки.

Від початку існування в університеті навчалися й іноземці (у різні часи до 44% слухачів). Серед студентів і викладачів установи були українці, в тому числі Ю. Котермак — поет, перший український автор друкованої книги, ректор Болонського університету, Станіслав з Нового Города, який кілька раз ставав ректором К. у. Тут здобували освіту і працювали ректор Київської братської школи Касіян Сакович, письменник Станіслав Оріховський, письменник і депутат Галицького сейму Василь Стефаник, історик В'ячеслав Липинський та багато інших діячів української культури і науки.

У 1926 при університеті створено кафедру української філології (література — Б. Лепкий, мова — І. Зілинський), викладачами якої були С. Томашівський, Ю. Панейко, В. Кубійович та ін. Наприкінці 19 ст. українські студенти заснували тут Академічну громаду.

Від 1924 вони об'єдналися в Українську студентську громаду, яка 1930 нараховувала близько 500 осіб. З 1925–1926 навчального року громада отримувала університетську субсидію (2–2,5 тисячі злотих щороку), а у 1934 зазнала репресій з боку поліції і з початком Другої світової війни припинила своє існування.

Від 1994 у К. у. діє кафедра україністики, де вивчається українська література і мова, історія, географія, економіка України, діяльність української діаспори. У розвитку українознавства в університеті бере участь краківський центр української науки і культури Фундації св. Володимира.

З 1962 К.у. підтримує тісні зв'язки з Київським національним університетом імені Т.Шевченка.

Літ.: Гайдукевич Л., Карась М. Ягеллонский университет. История традиции — настоящее — будущеее. — Краков, 1957; Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze — Краківські Українознавчі Зошити. — 1993, т. І–ІІ; Stanisław Waltoś Historia http://www.uj.edu.pl/uniwersytet/statut; Мокрий В.

Українська освіта в Ягеллонському університеті (з досвіду кафедри українознавства факультету міжнародних і політичних відносин) // Українознавство, 2008, № 2; Новіцька Ю. Українські студентські організації в Кракові за часів Австро-Угорської монархії та Другої Речі Посполитої //http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vknlu/Ief/2009_15/zmist.htm.

І.С. Стрикун.