Україна в міжнародних відносинах/3/Матиці

◀ Масони

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Матиці

Мексика ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

МАТИЦІ (від сербськ. мäтица — бджолина матка) — культурно-освітні організації, створені впродовж 19 ст. з метою розвитку слов'янських мов і літератур, книгодрукування, освіти, славістичних досліджень, організації культурних заходів задля популяризації слов'янських духовних надбань.

Відіграли важливу роль у слов'янському національному відродженні. Деякі з них заклали підвалини для створення в подальшому національних академій наук. 1826 у м. Пешті Й. Хаджичем засновано Сербську М. (Матица Cрпска).

1864 її перенесено до м. Нові-Сад. Членами Сербської М. були князь Сербії Мілош Обренович, правитель Чорногорії Петар ІІ Петрович Негош, члени королівської родини Карагеоргієвичів та ін. 1831 Ф. Палацький створив при Чеському музеї у Празі Чеську М. (Matice Česká). З 1832 вона публікувала «Časopis Českého muzea», що під назвою «Časopis Národního muzea» видається донині, а також «Slovanské starožitnosti» П.-Й. Шафарика, «Slovník česko-německý» Й. Юнгмана тощо. 1842 у м. Загребі з ініціативи Я. Драшковича засновано Іллірійську М. (Matica Ilirska), 1874 перейменовану на Хорватську М. (Matica Hrvatska). 1847 Я.-А. Смоляр створив у м. Будишині Серболужицьку М. (Macica Serbska). Її друкований орган — «Časopis Mácicy Serbskeje». 1853 у м. Брно на базі «Товариства Св. Кирила й Мефодія» (1849) постала Моравська М. (Matice Moravská), що з 1869 публікувала «Časopis Matice Moravské». 1863 у м. Турчанскі Светі Мартін виникла Словацька М.

(Matica Slovenská), яка видавала журнал «Letopis Matice Slovenskej». 1868 при ній організовано музей. 1864 заснована Словенська М. (Matica Slovenska), що з 1870 друкувала «Letopis Matice Slovenske». 1882 у Львові створено Польську М. (Macierz Polska).

Діяльність зарубіжних М. знаходила відображення в українському громадсько-культурному житті. За їх прикладом 1848 у Львові засновано Галицько-руську М. на чолі з М. Куземським. Серед її перших членів були доктор права з Праги А. Штробах, редактор «Празьких новин» Г. Боровський та ін. Одним з основних напрямів діяльності організації стала видавнича справа: 1848 вийшов друком «Букварь рускій для школъ в Галиціи» А. Добрянського, 1849 і 1850 — «Граматика руского языка» Я. Головацького, 1850 і 1852 — «Руска читанка для шкôл народныхъ» М. Шашкевича тощо.

Її друкованими органами були: «Галицкій историческій сборникъ» (1853, 1854, 1860), «Науковый сборникъ» (1865–1868), «Литературный сборникъ» (1869–1873, 1885–1890), «Научно-литературный сборникъ» (1901–1906, 1908). Галицько-руська М. надсилала свої видання до зарубіжних слов'янських культурних центрів. Під час подорожі слов'янськими країнами (1862–1863) професор Київського університету В.Я. Яроцький ознайомився з діяльністю Іллірійської М.

1880 В.Б. Антонович відвідав Чеську М., вивчав її видання. Київське слов'янське благодійне товариство брало участь у відзначенні 50-літньої річниці заснування Серболужицької М. (1897), у святкуванні 100-літнього ювілею засновника Чеської М. Ф. Палацького (1898). Членом М. Сербської був хорватський славіст, професор кафедри порівняльного мовознавства Новоросійського університету (1872–1874) В. Ягич.

Літ.: Головацкий Я. Исторический очерк основания Галицко-рускои матицы. — Львів, 1850; Криль М., Стеблий Ф. Галицкая матица во Львове.

В кн.: Славянские матицы. XIX век. — М., 1996, ч.1; Сухий О.М. Від русофільства до москвофільства (російський чинник у громадській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у ХІХ столітті). — Львів, 2003; Бевзюк Є., Туряниця С. Українські архівні матеріали про діяльність серболужицької матиці у контексті загальнослов'янського національнореволюційного руху середини ХІХ ст. // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, 2006, вип.15; Седляр О. Розповсюдження видань товариства «Галицько-руська матиця» (1848–1870 рр.) // Вісник Львівського університету, 2010, вип. 5.

О.А. Іваненко.