Україна в міжнародних відносинах/3/Мюнхенський університет Людвига-Максиміліана

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Мюнхенський університет Людвига-Максиміліана
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

МЮНХЕНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЮДВИГА-МАКСИМІЛІАНА (Ludwig-Maximilians-Universität München). Заснований 1472 у м. Інгольштадті герцогом Людвигом ІХ Багатим. За правління курфюрста Максиміліана ІV Іосифа (з 1806 — король Максиміліан І Баварський) університет було перенесено до м. Ландсхут (1800). З 1826 він перебуває в м. Мюнхені, носить ім'я свого засновника Людвига ІХ Багатого та Максиміліана І.

Нині в його складі діє 18 факультетів: євангелічного богослов'я; католицького богослов'я; мовознавства й літературознавства; психології і педагогіки; соціологічний; історії і мистецтвознавства; культурології; філософії; теорії науки й релігієзнавства; медичний; біологічний; ветеринарний; математики; інформатики й статистики; наук про Землю; фізичний; хімії і фармацевтики; економіки й організації виробництва; економіки народного господарства; юридичний. До когорти відомих випускників М.у. належать Папа римський Бенедикт ХVI та федеральний президент ФРН Р. Герцог (1994–1999).

Співпраця з німецькими університетами, у тому числі Мюнхенським, відіграла важливу роль у розвитку університетської освіти України. Після здобуття в Київському університеті наукового ступеня магістра цивільного права В.Г. Демченко впродовж відрядження 1859–1861 вивчав у М.у. німецьке право, історію і філософію права, слухав лекції знаменитого юриста-міжнародника проф. І.-К. Блюнчлі. З відвідання М.у. й занять під керівництвом основоположника експериментальної гігієни проф. М. фон Петтенкофера розпочав свою закордонну наукову подорож 1869–70 приват-доцент кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії і статистики Київського університету В.А. Субботін. Лекції у М.у. слухав доцент цивільного судоустрою та судочинства Новоросійського університету М.І. Малінін (упродовж відрядження 1874–1875); 1899 приват-доцент кафедри фізики й фізичної географії Б.П. Вейнберг вивчав засади організації наукової роботи у Фізичному інституті М.у. У Мюнхені вдосконалювали свої знання професор загальної патології Харківського університету О.В. Репрєв (1903), приват-доцент кафедри гігієни С.В. Коршун (під час закордонної наукової подорожі 1906–1908). Протягом відрядження 1909–1910 професор по кафедрі політичної економії Київського університету К.Г. Воблий відвідував у М.у. лекції і практичні заняття видатного німецького вченого-економіста Л. Брентано; 1912 з метою підготовки до професорського звання по кафедрі фінансового права у М.у. стажувався П.Л. Кованько. На сучасному етапі в Інституті слов'янської філології М.у. здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів за спеціальністю «українська мова». М.у. є партнером Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Літ.: Наливайко Д. «Я русин, гордий цим…» Українці в західноєвропейських університетах XV-XVII століть // Наука і суспільство, 1970, № 3; Нудьга Г. Перші магістри і доктори. Українські студенти в університетах Європи XIV–XVIII століть // Жовтень, 1982, № 3; Історія української культури: У 5 т. — К., 2003, т. 3; http://www.lmu.de.

О.А. Іваненко.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.