Україна в міжнародних відносинах/3/Міжнародна рада архівів

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Міжнародна рада архівів
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

МІЖНАРОДНА РАДА АРХІВІВ — неурядова професійна організація, cтворена у червні 1948. Об'єднує близько 1700 членів у понад 180 країнах.

Штаб-квартира МРА розташована у Парижі (Франція). Перший президент — генеральний директор архівів Франції Ш. Самаран.

Головні завдання МРА: налагодження, підтримка й зміцнення зв'язків між архівістами всіх країн, професійними організаціями та іншими публічними й приватними установами, діяльність яких спрямована на зберігання, організацію й обладнання архівів; всебічне сприяння збереженню, охороні й захисту від усіляких загроз документальної пам'яті людства, організації обміну інформацією між архівістами та їх співпраці, розвитку архівної освіти, вивченню архівної інформації з метою розкриття складу фондів і вдосконалення процедури доступу до архівів; координація в міжнародному плані діяльності з управління архівами; співпраця з профільними міжнародними інституціями, державними й недержавними органами. Членство в МРА закріплено на рівні 5-ти груп: a) центральні дирекції архівів або інші архівні установи, що поширюють свою діяльність на архіви держави; б) національні або регіональні міжнародні асоціації архівістів; в) окремі центральні або місцеві архівні установи, вищі навчальні заклади, приватні архіви; г) індивідуальні; ґ) почесні.

МРА збирає міжнародні конгреси архівів. Перший конгрес (21–22 серпня 1950, Париж) затвердив cтатут організації. Від 1954 відбуваються також міжнародні конференції Круглого столу архівів. У 1990-х рр. запроваджено нову форму спілкування керівників архівних установ усієї Європи — щорічні європейські саміти архівістів. У 1960-х рр. склалася система галузевих комітетів — з мікрофільмування, з термінології та ін.

Вищий орган управління МРА — генеральна асамблея — збирається на сесії під час роботи конгресу для вирішення питань щодо керівництва і діяльності МРА та її структурних підрозділів, проводить вибори виконкому тощо. У перервах між засіданнями асамблеї радою керує виконавчий комітет у складі президента, віце-президентів, генерального секретаря, скарбника та виборних членів. Адміністративні функції від 1963 виконує секретаріат з постійним штатом, який сприяє підтримці відносин між членами МРА, займається питаннями співробітництва зі спорідненими установами та іншими міжнародними і міжурядовими організаціями, зокрема ЮНЕСКО, Радою Європи, Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ, Міжнародним центром з дослідження збереження та реставрації культурних цінностей.

МРА має також регіональні відділення в усіх частинах світу. Від 1956 членом МРА є Архівна служба України, її представники брали участь у 3– 16-му міжнародних конгресах архівістів.

1964 до статуту ради внесено зміни, які сприяли створенню регіональних організацій за межами Європи: «Сарбіка» (1968) — союз країн ПівденноСхідної Азії; «Екарбіка» (1969) — союз країн Південної і Центральної Африки; «Арбіка» (1972) — союз арабських країн; «Карбіка» (1975) — союз країн Карибського моря; «Ала» (1976) — союз країн Латинської Америки; «Сварбіка» (1976) — союз країн Південно-Західної Азії; «Варбіка» (1977) — союз країн Західної Африки; Європейська комісія з планування й координації (1993); «Євразіка» (2000) — союз Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Росії, України.

1975 у Києві відбулася 16-та міжнародна конференція Круглого столу архівів. Завдяки українським ініціативам у структурах МРА з'явилися комітет з сигілографії та проектна група з мистецьких та літературних архівів (нині перетворена на професійну секцію). 1996–2000 представник України входив до складу Бюро з європейських програм і був заступником представника Європи та Північної Америки у складі виконкому. За підсумками 14-го МКА (Іспанія, 2000) працівники архівних установ України ввійшли до складу комітетів з архівного будівництва та обладнання, архівного законодавства, секції з архівної освіти та навчання, беруть участь у діяльності Європейського та Євразійського регіональних відділень.

Друковані органи МРА — журнал «Архівум» (1951–99), «Бюлетень МРА», «Кома» (від 2000).

Літ.: Брук Я. ван ден. От Брюсселя до Пекина: международное сотрудничество архивистов // Вестник архивиста, 1996, № 5; Старостин Е.В. Международные архивные организации и их деятельность. В кн.: Зарубежное архивоведение. — М., 1997; Його ж. Международный совет архивов: путь в полвека // Вестник архивиста, 1998, № 3; ХІV міжнародний конгрес архівів // Вісник Державного комітету архівів України, 2000, № 4; Матяш І. Міжнародний «відкритий» конгрес архівів у Відні // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформалогія, 2004, № 3.

І.Б. Матяш, Р.Я. Пиріг.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.