Україна в міжнародних відносинах/3/Міжнародний валютний фонд

◀ Міжнародна рада для центрально- та східноєвропейських студій

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Міжнародний валютний фонд

Міжнародний комітет історичних наук ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД — інтернаціональна фінансова організація, створена 1945 як спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Головною метою МВФ, членами якого є понад 180 держав світу, є забезпечення глобального валютного обміну через створення багатосторонньої системи розрахунків. У країнах-членах МВФ діють його спеціальні представництва, які аналізують стан економіки цих країн і забезпечують їх співпрацю з МВФ.

3 червня 1992 Верховна Рада України ратифікувала угоду про вступ до МВФ. Вступний внесок за Україну сплатили Нідерланди. У період 1994– 1999 взаємодія з МВФ сприяла макроекономічній стабілізації, введенню гривні, приватизації, демонтажу радянської економічної системи. Напередодні президентських виборів Президента України 1999 МВФ призупинив кредитування України під приводом порушення нею імперативних макроекономічних показників. Протягом 2000 Україна забезпечувала певне економічне зростання без залучення кредитів МВФ, що засвідчило потребу перегляду стратегії взаємодії із врахуванням національних економічних інтересів. Восени 2008 з початком світової економічної кризи МВФ висловив готовність переглянути принципи співпраці з країнами-боржниками. Україні було обіцяно кредитну лінію у 16 млрд. дол., поділену на декілька траншів.

У квітні 2009 Верховна Рада України ратифікувала поправку до статей Угоди МВФ щодо посилення участі в МВФ, схвалену резолюцією Ради керуючих фондом 28.04.2008, та поправку до статей Угоди МВФ стосовно розширення його інвестиційних повноважень, схвалену Радою керуючих 5.05.2008. У травні 2009 Україна отримала другий транш кредиту МВФ. Однак подолання фінансової економічної кризи залежало від загального поліпшення кон'юнктури світової економіки. У квітні 2009 на зустрічі глав держав «Групи двадцяти» було прийнято рішення про збільшення валютних запасів МВФ. Китай запропонував замінити долар у якості світової валюти на ерзац-валюту, в якій здійснюються розрахунки МВФ (так звані «спеціальні права запозичення» — Special Drawing Rights — SDR).

Літ.: Сорос Джордж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. — М., 1999; Мартин Г.П., Шуман Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию. — М., 2001; Распад мировой долларовой системы: ближайшие перспективы. — М., 2001; Стіглиць Дж. Глобалізація та її тягар. — К., 2002.

А.Ю. Мартинов.