Україна в міжнародних відносинах/3/Ніштадтський мирний договір 1721

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Ніштадтський мирний договір 1721
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

НІШТАДСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1721. Укладений 30 серпня (10 вересня) між Російським царством і Шведським королівством на конгресі в м. Ніштадті (нині м. Уусікаупункі, Фінляндія). Договір став наслідком перемоги Росії над Швецією в Північній війні 1700–1721.

Документ складався з преамбули, 24 основних артикулів (положень) і окремого «сепаратного». Н.м.д. встановлював «вічний, істинний і непорушний мир на суходолі і воді». Проголошувалася генеральна амністія, яка, втім, не розповсюджувалася на прибічників українського гетьмана Івана Мазепи. Визначалися терміни припинення воєнних дій на територіях, що були охоплені війною. До сфери володінь Росії приєднувалися Інгерманландія (нині Ленінградська обл. Російської Федерації), Естляндія (північна частина Естонії), Ліфляндія (нині південна частина цього регіону належить Латвії, північна - Естонії), частина Карелії (північне узбережжя Ладозького озера), острови Езель, Даго і Моон (відповідно Сааремаа, Хійумаа і Муху в Естонії) тощо. Росія взяла на себе зобов'язання компенсувати Швеції її територіальні втрати сплатою суми у 2 млн. єфимків (дорівнювало 1,3 млн.

рублів). Окрім цього Швеція отримала Фінляндію, а також право на щорічні безмитні закупівлі (і вивозу) російського хліба на суму у 50 тис. рублів.

Основним результатом російсько-шведських домовленостей, закріплених Н.м.д., стало значне розширення кордонів Російського царства і здобуття останнім вільного доступу до Балтійського моря.

Літ.: Тарле Е. Северная война и шведское нашествие на Россию. — Сочинения. — М., 1959, т. 10; Бобылев В. С. Внешняя политика России эпохи Петра І. — М., 1990; Под стягом России: Сборник архивных документов. — М., 1992; Штенцель Альфред. История войн на море. — М., 2002.

В.В. Піскіжова.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.