Україна в міжнародних відносинах/4/Саудівська Аравія
◀ Сан-Франциська конференція 1945 | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Саудівська Аравія |
Світова організація торгівлі ▶ |
|
САУДІВСЬКА АРАВІЯ, Королівство Саудівська Аравія (the Kingdom of Saudi Arabia, Al-Mamlakah al-'Arabiyyah as-Su'ūdiyyah) — держава, розташована в Азії, на Аравійському півострові. Територія — 2.149.690 км2. Населення — 28,7 млн. осіб (2012). В країні проживає близько 400 племен. Більше 10 відсотків населення — кочовики і напівкочовики. Понад 6 млн. мешканців — іноземці, що легально проживають у країні. Столиця — м. Ер-Ріяд. Державна мова арабська. С.А. — монархія, державною релігією є іслам. У березні 1992 король «дарував» (октроював) конституцію. Офіційною датою заснування країни вважається 23 вересня 1932. У 1953 королем була створена Рада міністрів, яка виконує лише дорадчі функції. Зазвичай закони приймаються у вигляді рішень Ради міністрів, які набувають чинності після ратифікації королівськими декретами. Окрім того, сам король за бажання може самостійно ухвалювати необхідні закони. У 1945 С.А. стала однією з державзасновниць ООН і Ліги арабських держав, а у 1960 — ОПЕК.
Історія становлення С.А. — це історія об'єднавчого процесу шляхом військових завоювань із використанням релігійного чинника. Починаючи з 18 ст. арабське плем'я саудів солідаризувалося із фундаменталістським ісламським реформаційним рухом ваххабітів, щоб у такий спосіб здійснити підкорення самостійних арабських племен бедуїнів. Протягом 19 ст. сауди робили неодноразові спроби звільнитися від панування Османської імперії, однак лише емірові Абд-аль-Азізу ІІ Ібн-Сауду (правління з 1902) вдалося позбутися влади османів і завдяки використанню ваххабітського фундаменталізму здійснити військову експансію на Аравійському п-ві.
Вирішальним моментом стала військова перемога Ібн-Сауда над конкуруючою династією Хашимітів у 1925, завдяки чому сауди оволоділи королівством Хіджаз включно зі священними містами Мекка та Медіна.
У результаті подальших військових зусиль раніше підконтрольні окремим племенам території 1932 було об'єднано у рамках єдиної держави С.А. Завдяки своїм значним запасам нафти королівство забезпечило зростання рівня добробуту населення і набуло великого значення для економік розвинутих індустріальних країн. С.А. належить до держав зі стабільною системою соціального захисту, безкоштовний доступ до якої мають лише її піддані. 1963 на території С.А. було скасовано рабство.
У царині зовнішньої політики 1958 королівство задекларувало дотримання принципу «позитивного нейтралітету». Разом з тим, С.А. є близьким союзником США: 1945 підписала договір щодо створення військової бази у Перській затоці. Партнерські стосунки вибудовуються за принципом надання гарантій безпеки з боку США в обмін на вільний доступ до нафтових ресурсів. Саудівці фінансували афганських моджахедів.
У серпні 1990 після захоплення Іраком сусіднього Кувейту С.А. звернулася по військовий захист США та стала основною базою для операції «Буря в пустелі». Після терактів 11 вересня 2001 в США американськосаудівські відносини загострилися. Ускладнилася й внутрішньополітична ситуація в країні, де залишаються гострими протиріччя між релігійною більшістю С.А. — ваххабітами та меншістю — шиїтами, які контролюють нафтоносні райони. Королівська династія намагається поступово лібералізувати традиційний політичний режим, 2011 у С.А. було створено консультативну асамблею.
Українсько-саудівські відносини були започатковані 20 грудня 1991, коли С.А. визнала незалежність України. 18 квітня 1993 сторони встановили дипломатичні відносини. У квітні 1993 відбувся візит до С.А. прем'єр-міністра України Л.Д. Кучми. 19 червня 1993 було підписано угоду про торговельно-економічне співробітництво. 24 травня 2005 створено українсько-саудівську ділову раду. Україна є важливим постачальником зерна до С.А. Завдяки інвестиціям саудівського капіталу в Україні фінансується низка спільних бізнесових проектів.
Літ.: Васильев А.М. История Саудовской Аравии. — М., 1982; Яковлев А.И. Саудовская Аравия: пути эволюции. — М., 1999; Зінько С. Українсько-саудівські відносини: що далі? // Зовнішні зносини, 2009, № 3.
О.М. Горенко.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.