Перейти до вмісту

Україна в міжнародних відносинах/4/Туркменістан

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 4

під ред. Миколи Варварцева

Туркменістан
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

ТУРКМЕНІСТАН, Республіка Туркменістан (Tьrkmenistan) — держава в Центральній Азії. Територія 491 тис. 200 км2. Населення 5,1 млн. осіб (2012). Державна мова — туркменська. Столиця м. Ашгабад.

За державним устроєм Т. — президентська республіка. Т. — член ООН від 1992. 1995 Т. проголосив постійний нейтралітет.

Територія оазисів сучасного Туркменістану була осередком давніх землеробських культур. У 13 ст. вони були завойовані монголами. У 14–19 ст. тут існували різні ханства. 1882 Т. увійшов до складу Російської імперії. 27 жовтня 1924 було проголошено створення Туркменської Радянської Соціалістичної Республіки. У 1960-ті українські геологи відіграли важливу роль у розвідках родовищ газу в країні.

Українсько-туркменські відносини після розпаду СРСР були започатковані 20 грудня 1991. 10 жовтня 1992 Україна і Туркменістан встановили дипломатичні відносини. У лютому 1993 відбувся візит української урядової делегації до Т. Відтоді туркменський газ зайняв важливе місце в енергетичному балансі України. У квітні 2003 в Києві перебував туркменський президент С. Ніязов, було досягнуто домовленості про постачання газу в Україну до 2028. Але 2005 українсько-туркменські відносини погіршилися, що позначилося на стані торговельно-економічних відносин обох країн. Після 2010 Україна намагається повернути собі втрачені позиції на туркменському ринку. У 2011–2012 відбулися офіційні візити до Ашгабаду президента України В. Януковича та до Києва президента Туркменістану Г. Бердимухамедова.

Літ.: Туркменистан: проблемы модернизации. — М., 2010.

А.Ю. Мартинов.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.