Україна в міжнародних відносинах/4/Український громадський комітет у Чехословаччині
| ◀ Український вільний університет у Празі | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Український громадський комітет у Чехословаччині |
«Український історик» ▶ |
|
УКРАЇНСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОМІТЕТ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ — головний осередок культурно-національного життя українських емігрантів 1921–25, створений у травні 1921 з ініціативи громадсько-політичних діячів із Наддніпрянської України й Галичини в Празі (Чехословаччина). Головна мета У.Г.К. — захист правового становища близько 20 тис. українських емігрантів у Чехословаччині. 1 липня 1921 Статут У.Г.К. затвердило МВС Чехословаччини, 7 липня установчі збори комітету обрали управу комітету: М. Шаповал (голова), Н. Григоріїв, О. Мицюк, пізніше до неї увійшли М. Галаган, К. Кобернський та ін.). У.Г.К. займався захистом інтересів емігрантів перед чехословацькими властями, їх працевлаштуванням, організацією навчання молоді, видавничою справою, науковою, культурно-освітньою та гуманітарною діяльністю. На 1 липня 1924 він опікувався 5209 емігрантами з України.
При комітеті були створені й активно діяли ряд комісій, товариств, фондів, зокрема, комісія допомоги голодуючим в Україні, Чеськоукраїнський комітет для допомоги близько 2 тис. українських студентів у Чехословаччині, Український громадський видавничий фонд, «Селянська спілка» та ін. У.Г.К. створив Українську господарську академію (1922), Український високий педагогічний інститут (1923) та Українську студію пластичного мистецтва в Празі, реальну гімназію та різні підготовчі курси. Через внутрішню політичну боротьбу і конфлікти навколо комітету чехословацька влада 8 вересня 1925 заборонила діяльність У.Г.К.
Літ.: Три роки праці Українського громадського комітету в ЧСР: 7.VII.1921–7.VII.1924. — Прага, 1924; Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Прага, 1942, ч. 1.
C.В. Віднянський.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.